Щурик Михайло Васильович. ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ ЯК КЛЮЧОВІ ПЕРЕДУМОВИ ЇХ ПОЛІПШЕННЯ

УДК 631.12

Щурик Михайло Васильович,

д.е.н., професор, завідувач кафедри фінансів і кредиту,

Івано-Франківський університет права ім. Короля Данила Галицького

 

ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ ЯК КЛЮЧОВІ ПЕРЕДУМОВИ ЇХ ПОЛІПШЕННЯ

 На сьогоднішній день використання земельних ресурсів у вітчизняному аграрному секторі не враховує в достатній мірі потребу їх збереження та охорони, які є ключовими передумовами їх поліпшення. Ігнорування вимог охорони та збереження земель генерується недосконалою вітчизняною законодавчою базою. Діючі засади відтворення земельних ресурсів землевласниками й землекористувачами апріорі не спроможні забезпечити достатню охорону сільськогосподарських угідь крізь призму їх збереження та поліпшення. Мета статті – дослідити механізм організації збереження й охорони земель аграрного сектора, запропонувати найважливіші заходи, спрямовані на зменшення антропогенного й техногенного навантаження на землі сільськогосподарського призначення. нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. У статті досліджується та аналізується нинішній стан земель сільськогосподарського призначення. Особлива увага акцентується на діючих засадах використання, збереження, поліпшення та охорони земельних угідь АПК. Важливе місце відводиться динаміці родючості сільськогосподарських угідь та чинникам, які на неї впливають. Аналізуються діючі мотиваційні механізми відтворення земельних ділянок сільськогосподарськими підприємствами та господарствами населення. У статті доводиться, що ринковій моделі господарювання у вітчизняному аграрному секторі більш властивими стало інтенсивне використання земельних угідь, лейтмотивом розвитку якого є нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції без адекватного забезпечення заходів по збереженню та поліпшенню ґрунтів. Сучасна криза з усією силою показала, що саме це стало фактором стихійного розвитку економіки, відриву фінансово-кредитних відносин від виробництва, поширення спекулятивних проявів, непомірне зростання боргів держав і корпорацій, обсягів цінних паперів тощо. Обґрунтовано, що перед адекватними державними органами постає завдання формування нової аграрної політики функціонування цих агроформувань, яка би обов’язково поєднувала використання земель із заходами по їх поліпшенню й охороні. Зроблено висновок, що нині нагальним постає завдання формування таких власників і користувачів, які би поєднували використання земель із одночасним збереженням й охороною ґрунтів.

Ключові слова: земля, збереження, поліпшення, охорона, екологія, власники, домогосподарства, сільгосппідприємства.

Завантажити статтю в PDF